0

Микола Азаров дав Ринату Ахметову хороший шанс заробити на телекомунікаційних активах. Питання в тому, чи зуміє він ним скористатися.

Як стало відомо «Коментарям», Кабінет міністрів своєю постановою від 16 травня вніс зміни до Плану використання радіочастотного ресурсу України. Зокрема, передбачено, що діапазон 2500-2690 МГц можна використовувати під розвитку стандарту зв'язку четвертого покоління - LTE (4G, Long Term Evolution). Справа в тому, що раніше ексклюзивну ліцензію на ці частоти отримала компанія «ММДС Україна», одним з ключових акціонерів якої є СКМ Ріната Ахметова. До внесення змін у зазначеному діапазоні компанія могла почати розвивати стандарт WiMax. Але вона так і не почала цього робити, в першу чергу, тому, що в світі цей стандарт так і не отримав широкого розповсюдження. В Україні в ньому з недавнього часу вже працюють кілька компаній - Freshtel і Intellecom.

У відомствах уповноважені чиновники коментують розпорядження Кабміну дуже обережно і просять при цьому не посилатися на них, оскільки то може викликати «великий скандал між різними відомствами» На перший погляд, такі побоювання небезпідставні. Один зі співрозмовників «Коментарів» повідомив, що зміни в план радіочастот виносилися на Кабмін Міністерством інфраструктури. В цьому і може ховатися основний підступ. Адже Президент Віктор Янукович ще 8 квітня підписав указ, яким функції Державної адміністрації зв'язку (входила до складу колишнього Мінтрансу, а потім і Мінінфраструктури - Ред.) Передаються окремо стоїть відомству - Державній службі спецзв'язку і захисту інформації. Тобто по ідеї саме це відомство повинне було подавати на Кабмін проект заздалегідь узгодженого з усіма міністерствами постанови. До того ж,

Втім, співрозмовник «Коментарів» у Верховній Раді заявив, що зміни в план радіочастот не вносилися вже більше двох років, хоча за законом це має відбуватися не рідше, ніж раз на рік. Він додав, що «ММДС Україна» не доведеться переоформляти ліцензію, так як мова йде тільки про зміну стандарту зв'язку, а не про технології, яка використовується в діапазоні 2,5-2,7 ГГц - «мультисервісний радіодоступ». До того ж парламентарій додав, що при необхідності в зазначеному діапазоні може знадобитися проведення конверсії разом з Міністерством оборони. Адже в даних частотах працюють засоби зв'язку державних відомств. Як не дивно, жоден з мобільних операторів ще не наробив галасу з приводу того, що так необхідні всім конче частоти на нове покоління зв'язку виявилися в руках у однієї компанії. 

«З одного боку, це очікувано і правильно, що компанія, що має ліцензію на певні частоти, отримала можливість використовувати нову технологію. Але з іншого боку, це не зовсім правильно, коли інші компанії не отримали можливості взяти участь в тендері на ексклюзивну ліцензію. Але, як то кажуть, після бійки кулаками не махають. Треба було б раніше піднімати це питання », - заявив гендиректор« МТС Україна »Василь Лацанич. Удосконалення ліцензії по ідеї повинно бути на руку мобільному оператору «Астеліт» (life :). Адже СКМ є власником міноритарного пакету акцій в цьому активі, і якби у власника з'явилося бажання, то він би, зміг налагодити взаємодію двох споріднених компаній. До речі, не так давно в ЗМІ з'явилися чутки про можливий продаж Ахметовим обох компаній, що займаються бездротовим зв'язком. І ліцензія на LTE дуже сильно б збільшила ціну угоди. Але в прес-службі СКМ спростували факт ведення будь-яких переговорів з цього питання.

У найбільшого оператора зв'язку компанії «Київстар» на LTE є свої погляди. Компанія, завдяки об'єднанню з Beeline, сконцентрувала понад 50% частот під GSM. І тепер вона має намір отримати у держави дозвіл на запуск LTE в діапазоні 1800 МГц. Ці частоти в Європі активно використовуються під зв'язок четвертого покоління, також як і 2,5-2,7 ГГц. Операторам важливо використовувати найбільш популярні діапазони перш за все тому, що під них виробники масово випускають дешеве абонентське обладнання, що дає шанс на комерційний успіх проекту. Для держави поява популярного радіочастотного діапазону під 4G у власності у одного гравця призводить до недоотримання в бюджет декількох мільярдів гривень. У Європі, наприклад, на згадані частоти проводилися тендери.

Джерело: proIT.

Ваш коментар

Коментарі

    Пока что комментариев нет. Будьте первыми!