Ілля Польшаков, директор з розвитку нових напрямків бізнесу в «Київстарі», розповів, на який шлях розвитку вийшли мобільні оператори і яке значення для компаній грає Big Data. Також Ілля Польшаков назвав головні проблеми Інтернету речей в Україні.
Мобільні оператори давно перестали бути компаніями, які тільки надають послуги зв'язку населенню. Вони перетворилися на справжній телеком-комбайн, який поєднує в собі традиційні мобільні послуги, розважальний контент і Big Data. Оператори все знають про звички своїх клієнтів і діляться цією інформацією з іншими компаніями, тим самим допомагаючи їм розвиватися. Останнім часом мобільники зосередилися на розвитку фінансових послуг та Інтернету речей. Про це всьому більш детально розповів Ілля Польшаков журналістам Gagadget.
Телеком України нарешті вийшов на шлях розвитку, який кілька років тому проходили великі світові гравці. Зараз спостерігається стрімкий перехід до надання повного спектру послуг для b2b-клієнтів, пов'язаних з мобільним зв'язком. Оператори активно співпрацюють з малим та середнім бізнесом для розвитку цікавих для них напрямків спільними зусиллями.
На чому зосереджена робота «Київстару» останнім часом
«Київстар» має три напрямки, на які особливо акцентовано увагу. Перша пов'язана з Big Data і аналітичними сервісами, друге - з мобільними фінансовими сервісами, а третє - це ICT-напрямок, який має на увазі інформаційно-комунікаційні технології (IT і зв'язок, якщо по-простому).
Як зазначив Ілля Польшаков, саме завдяки Big Data 120 тисяч киян дізналися про новий спосіб оплати метро - Kyiv Smart Card. Гроші списуються безпосередньо з мобільного рахунку, плюс, передбачений кешбек 20%.
Оператор бачить профіль абонентів, завдяки чому налаштовує таргетовану комунікацію. Таким чином вдалося «зловити» 120 тис. Клієнтів, які точно користуються метро на регулярній основі. Вигода в розмірі 20% кешбека стимулювала людей почати користуватися сервісом. У більшості це увійшло в звичку, адже сервіс по-справжньому зручний.
Зовсім скоро оператор візьметься за кібербезпека і manage security сервіси, які доповнять і без того великий перелік послуг для бізнесу. У компанії вірять, що перераховані сервіси дадуть значний поштовх у розвитку малого і середнього бізнесу. «Київстар» - це партнер, завдяки якому компанії стають більш конкурентоспроможними, зазначив Ілля Польшаков.
Як «Київстар» консультує керівників компаній
Сьогодні корпорації на зразок Amazon, Google, Microsoft пропонують хмарні рішення для аналітики, от тільки не кожен підприємець може самостійно впровадити платформу управління даними і комунікувати з базою клієнтів. У таких випадках і приходять на допомогу оператори, представляючи послуги по Консалтинг. Як правило, найчастіше звертаються банки і рітейл. Кредитний скоринг дозволяє знизити ризики, залучити нових клієнтів, які раніше не обслуговувалися в банках, і просто більше заробляти партнерам за рахунок відсіювання ненадійних клієнтів.
За 2019 рік «Київстар» реалізував 470 проектів, щорічно зростання перерахованих вище послуг становить 320%. Скоринг мобільного оператора враховує безліч нюансів, однак переважна частина пунктів все-таки відводиться поведінкових факторів. Є сигнали, які говорять про кардинальну зміну поведінки людини, можливо, про розпочатих шахрайських схемах з його боку.
Профіль поведінки клієнтів включає, наприклад, такі пункти:
- як часто користувач буває закордоном;
- скільки в середньому витрачає на послуги зв'язку;
- якою послугою абонент користується найбільше (інтернет або дзвінки);
- як часто клієнт змінює гаджет.
Всі ці дані дозволяють згенерувати для кожного клієнта скоринговий бал, при цьому інформація в чистому вигляді недоступна тим же банкам. Вона залишається конфіденційною.
За словами директора «Київстару», компанії отримують застереження, якщо, припустимо, особа змінює картку кожні 10 хвилин. Відносно таргетированной розсилки, ритейл її може відправляти тільки тим абонентам, які на неї підписалися. Ніхто не продає бази номерів і т.п. Шпигунство за абонентами теж не проводиться.
Навіщо операторам фінансові послуги
Здавалося б, банківська карта покриває практично всі потреби громадян. Однак, як зазначив Ілля Польшаков, мобільні фінансові сервіси створюються в більшій мірі для того, щоб краще вивчати клієнтів. Транзакції можуть розповісти про захоплення користувача (наприклад, якщо він поповнює рахунок в тій чи іншій грі). Згодом мобільний оператор може замінити банк, ось тільки ніхто до кінця не розуміє, як саме це станеться.
Оператори не стануть конкурентам банкам, так як через них будуть проходити мікроплатежі (чек в середньому не перевищує сотню гривень). Такі клієнти мало цікаві банківським установам.
Зниження вартості безготівкових платежів для малого бізнесу
Ми дивуємося, коли в тому чи іншому закладі немає терміналу для прийому платежів. Як з'ясувалося, для малого і середнього бізнесу покупка обладнання - це розтрати, які непосильні. Термінал обходиться приблизно в 300 доларів, до цієї вартості потрібно ще приплюсувати щомісячну абонплату і комісію банків (до речі, саме з комісії за транзакції клієнти банків отримують кешбекі). Для невеликих компаній найпростіше використовувати оплату Tap to Phone, яка передбачає використання QR-кодів.
Кілька років тому «Київстар» успішно випробував технологію QR-платежів. Як і слід було, користувачам зручніше все-таки використовувати NFC.
Проблеми концепції «розумне місто» в Україні
Спершу варто відзначити, що додатки розумного міста - це тільки вершина айсберга IoT. Основу становить інфраструктура, яка є власністю різних компаній і установ.
Візьмемо, скажімо, розумні лічильники води та газу. Вони значно спростять обслуговування будинків і дозволять ефективно управляти витратами. Ось тільки кому потрібна їх установка? Жеку, ОСББ або самим мешканцям? Хто за все буде платити? Поки що ці питання на стадії вирішення. «Київстар» має пілотні проекти NB-IoT, але сам ринок ще не сформований. На впровадження рішень потрібен час.
Нові системи дозволять вирішити питання з неплатниками. Зараз тарифи на послуги ЖКГ розроблені так, щоб втрати покривалися тими людьми, які відповідально платять за рахунками. Технічно боротьбу з неплатниками влаштувати легко, але немає законодавчої бази, як в Європі.
Сьогодні не можна назвати оператора, який має явну перевагу в IoT. Кожен проект унікальний і вимагає комплексного вирішення. Завдання, які вирішуються конкретні, до них поки що не можна застосувати якийсь шаблон.
Будь-яка компанія має IT-інфраструктуру, яка базується на хмарі або власних дата-центрах. Завдання оператора полягає в тому, щоб запропонувати рішення «під ключ». У деяких випадках потрібно розробляти нові моделі під інфраструктуру клієнта.
«Київстар» є партнером Microsoft, тому використовує гібридні технології цього гіганта. Частина обчислень може виконуватися на серверах Microsoft, а частина - на клієнтських або «Київстару». З хмарою працювати значно простіше, так як воно передбачає PaaS і SaaS ( «платформу як послугу» і «програмне забезпечення як послугу»). Це можна порівняти з Office 365: інструменти для роботи не потрібно встановлювати на клієнтське обладнання.
Де особливо активно впроваджуються рішення Інтернету речей
На жаль, поки що IDC не вимірюються окремо Інтернет речей. Деяка статистика є за 2018 рік. Так, обсяг ринку тоді становив 1,1 млрд гривень, половина припадала на державні витрати (купівля серверів, ліцензій і сервісів). Як правило, витрати були спрямовані на наступні галузі:
- енергетику;
- важку промисловість;
- інфраструктуру для передачі даних;
- банки і фінансові установи.
Інші галузі, наприклад агрокомпанії, теж розвиваються, але істотних інвестицій вони не отримують.
Згідно зі статистикою «Київстару», Big Data найбільше цікава банкам, ритейлу і фінансовим організаціям. На ці галузі припадає 50% всіх замовлень. Окремо ведеться робота з державою. Останнім часом потенціал назріває в сфері туризму, так як операторам відомо, куди їздять їхні абоненти. І тут мова не про поїздки за кордон, а в межах України. Інформація допоможе налагодити інфраструктуру, зробити нормальні дороги на ключових маршрутах.
Таким чином, перспективність Інтернету речей в Україні ніхто не заперечує. Потрібно лише час, щоб різні проекти почали впроваджуватися.