Ринок мобільного зв'язку України стабільно розвивається: влада новим законом спростила зведення нових щоглів у селах і вздовж доріг, а мобільні оператори продовжують покривати віддалені території LTE-900.
В Україні очікується поява нового регулятора, який відповідає за якість мобільного інтернету та зв'язку в цілому
Верховна Рада ухвалила законопроект, який передбачає створення нового регуляторного органу замість НКРЗІ. Його назва дуже довга – Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв'язку. Оновлення НКРЗІ пов'язане з його адаптацією відповідно до європейських вимог.
Нова структура буде відповідальною за контроль якості послуг мобільного зв'язку:
- визначення населених пунктів із незадовільним покриттям;
- врегулювання спорів між суб'єктами ринку мобільних послуг та поштових;
- розробка заходів щодо покращення покриття та якості наданих мобільних послуг.
Як мобільні оператори дотримуватимуться введених вимог до мінімальної швидкості 4G
Раніше ми писали, що влада встановила мінімальні швидкості скачування (2 Мбіт/с) та завантаження (0,5 Мбіт/с) даних. Як зазначив заступник міністра цифрової трансформації Олександр Шелест в останньому інтерв'ю, насправді наведені цифри є граничною середньою швидкістю. Вона додалася до наказу Держспецзв'язку, який не оновлювався десятиліттями. Так, старий документ описував показники якості голосового зв'язку, тоді як допустима швидкість інтернету там була на рівні 56 Кбіт/с.
Нові стандарти розроблялися спільно з операторами зв'язку, тому 2 та 0,5 Мбіт/с – це компромісні значення. Розгорнуті мережі LTE сьогодні пропонують швидкість у рази вищу.
Цікаво, що у 3G забезпечити згадані швидкості складно – технологія не в змозі обслужити всіх абонентів. Всі орієнтуються на 4G, ось тільки не у всіх гравців ринку достатньо радіочастотного спектру з урахуванням зростання споживання. Сьогодні, наприклад, лише 25% діапазону 900 МГц задіяно під LTE.
Достатня швидкість гарантується лише на вулиці на висоті від 1,5 метра від землі. Жоден оператор не може гарантувати покриття всередині приміщень. Причина - сигнал на "високих" частотах не може проникнути через товсті стіни. Крім того, сигнал значно погіршують вікна – більш ніж у чотири рази (загасання 20 Децибел). Ось чому в поїздах така сумна ситуація з мобільним зв'язком.
Олександр Шелест також зазначив, що карати операторів жорстко не будуть, адже для покращення ситуації потрібно або будівництво нової базової станції (в середньому займає близько року), або розширення кількості діапазонів, що використовуються.
З 2022 року набирає чинності законопроект, що містить у собі серйозні штрафи (сотні тисяч і навіть мільйони гривень), а також вилучення ліцензій. Щоправда, застосовувати другий вид санкцій ніхто не має наміру.
В даний час влада готує частоти 2300-2600 МГц, щоб телеком-компанії могли розширити ємність своїх мереж.
Lifecell значно розширить покриття у Житомирській області
З покращенням свого фінансового стану lifecell взявся за активне покращення покриття. Так було обрано 7 ключових областей країни для інвестицій – Одеська, Київська, Черкаська, Львівська, Вінницька, Дніпропетровська та Хмельницька. Також оператор не забуває і про інші регіони. На черзі Житомирська область, де за 200 млн грн буде встановлено 150 нових базових станцій та оновлено 50 існуючих.
19 жовтня було підписано меморандум з обласною адміністрацією, завдяки чому доступний мобільний зв'язок буде присутній у 450 населених пунктах регіону. Охоплене населення – 250 тис. чол.
100 млн грн із 200 млн буде інвестовано вже цього року. Слідкувати за оновленням покриття можна за допомогою Base Station (лише для Android).
Терміни зведення щогл для базових станцій скоротяться вдвічі
19 жовтня депутати Верховної Ради проголосували за законопроект №5811, який багаторазово спрощує розміщення щогл для базових станцій. Тепер замість двох років потрібно лише рік на будівництво, оскільки розробляти детальний план території та затверджувати його не потрібно.
Законопроект дозволить у рази швидше покривати села та дороги. Нагадаємо, що влада прагне до 2024 року покрити 95% транспортної інфраструктури та населених пунктів.